Роль церковних братств у правотворенні Київської церкви XVI – XVIII століть

Тема: Роль церковних братств у правотворенні Київської церкви XVI – XVIII століть
Рубрика: Історія України, церковне

Київський братський монастир і школа. До 400-річчя від дати заснування

право
Вид: дипломна, 2011
Мова: українська

Кількість сторінок: 68
Ціна: 300 грн.

Купити роботу

Зміст

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .3
Розділ 1. Виникнення та поширення церковного
                братського руху в Україні в XVI – XVIII ст. . . . . . . . . . . .11
Розділ 2. Устрій братств та їх взаємовідносини
                 з Київською церквою. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25
          2.1. Статути братств, їх ідеологія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
          2.2. Братські уряди . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36
          2.3. Плани реформ церковного життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
Розділ 3. Наслідки діяльності братств
               для правотворення Київської Церкви. . . . . . . . . . . . . . . . . . .53
Висновки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
Список використаних джерел і літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .64

Зразок тексту

Ступінь наукової розробки теми. В українській церковній історіографії бракувало ґрунтовного підсумовуючого дослідження про вплив діяльності братств на розвиток церковного права. Все ж деякі аспекти обраної теми привертали увагу дослідників історії, історії релігії і церкви, галузей теологічних, а також юридичних наук. Під час написання дипломної роботи було використано як праці загального характеру, так і монографії, статті, а також енциклопедичні видання. 

Досліджував історію церкви і церковне право Олександр Гнатович Лотоцький [23] – знаний історик, економіст, письменник, поет, публіцист, визначний журналіст, громадський і державний діяч. Унікальною працею Лотоцького була книга “Українські джерела церковного права” (Варшава, 1931), яка по-новому висвітлювала устрій української церкви і заперечувала думку про нерозмежованість історії церкви в Росії та Україні, про відсутність у них специфічних особливостей. Автор поділив джерела церковного права на внутрішні (які визначала сама церква) та зовнішні (які подавала світська влада). До внутрішніх джерел він відносив Святе Письмо, богослужбові книги, символічні книги, канонічні кодекси, соборні постанови (з 1147), патріарші грамоти, канонічні трактати, полемічну літературу, устави церковних установ, акти обрання на церковні посади, тестаменти. До зовнішніх джерел О.Лотоцький відносив церковні статути, князівські уставні грамоти та ханські ярлики, грамоти литовських великих князів, польських королів і російських царів, законодавчі акти, юридичні трактати в оборону прав церкви. Окремо розглядалися відповідні документи російської доби: “Духовний регламент”, “Устав Духовних Консисторій” тощо. Цінними є розділи, присвячені аналізу документації конгрегацій та державних угод, гетьманської документації. Особливу вартість для дипломного дослідження склали документи про діяльність ієрархів церкви, власне братств, укладення Берестейської унії. 

Значний аналіз діяльності братств провів видатний український історик М. Грушевський...