Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений, горітиме удень.
Леся Українка.
Ця стаття – про незвичайну жінку Ларису Петрівну Косач-Квітку, а точніше – геніальну поетесу Лесю Українку, яку, без сумніву, знає увесь світ. Задля читання її поезій іноземці вивчають українську мову. Вона – яскрава зоря, надзвичайна постать в українській культурі, яка залишила для нас неоціненну творчу спадщину, віру в нескорену силу особистості, натхненну любов до України у часи, коли все українське, навіть на побутовому рівні, вважалося непотрібним, а на державному – заборонялося. А ще – вона залишила для сучасниць своє ім’я Леся – ніжне і величне водночас.



