Історія міста Надвірної

м. Надвірна (план)

Тема: Історія міста Надвірної

Рубрика: Історія України, Історія Прикарпаття
Вид: Дипломна робота, навчальний матеріал
Мова: українська

Кількість сторінок: 67 (+додатки)

Ціна: 150 грн.

Замовити повний варіант роботи

Актуальність теми дослідження. Надвірна – привітне і завжди відкрите для людей місто – колиска наших пращурів, нинішніх і майбутніх поколінь. Важко уявити історію Галичини без історичної книги міста Надвірної, яка вмістила в собі всю гаму суспільних процесів і подій від середньовіччя до сучасності. Надвірній вже понад 400 літ. Не просто йшла Надвірна та її працьовитий люд з глибин минулих віків до сьогодення, творячи на довгому шляху національне багатство, культуру і пісню. Місто завжди було щедрим на мудрих господарів, обдарованих умільців, талановитих митців, безстрашних воїнів, відданих Україні громадських та політичних діячів.

Але історія міста Надвірної, яке сьогодні є центром найбільшого району області, недостатньо досліджена. Архівні розвідки свідчать на користь постійного і цілеспрямованого вивчення цілих історичних пластів розвитку та становлення міста. Що ж до тлумачення діяльності окремих людей і фактів сучасного періоду, то виникає потреба в їх переосмисленні в умовах демократизації суспільства. Адже рівень узагальнення і систематизації останніх, як зазначають окремі дослідники історії, не відповідає сучасним вимогам часу.

Наукова актуальність теми полягає в можливості узагальнити факти з історії міста, переосмислити їх і зробити висновки про його розвиток від найдавніших часів до сучасності.

Історія міста Надвірної є дуже цікавою не тільки для істориків – дослідників, але також для широкого загалу тим, що вона насичена великою кількістю подій, фактів.

Споконвіку люди не були байдужі до назв своїх поселень. Коли виникла Надвірна, хто був її засновником, звідки походить назва міста? Ніхто не стане заперечувати, що Надвірна належить до найдавніших міст Прикарпаття. Проте на це питання історики й досі не мають єдиної відповіді. Найбільшого поширення набула версія, що виникнення Надвірної пов’язане з селом Пнів та Пнівським замком.

 

Історія заселення Надвірної надзвичайно складна і своєрідна. Зміна суспільних відносин, перехід міста у володіння від однієї до іншої держави істотно вплинули на особливості формування, відтворення і структуру населення. Від 1669 року чисельність населення Надвірної інтенсивно зростала. На цей процес впливали сприятливі природні умови, близькість торговельних шляхів, що зв'язували місто з західними державами, віддаленість від державного кордону, а внаслідок цього сприятливе стратегічне положення, зацікавленість власників міста у його заселенні.

До середини XVII століття більшість населення Надвірної становили українці. Польський історик Е. Горнова відзначала, що в ХVІІ ст. перевага українців спостерігалася серед усього суспільства Галицької землі. Розселення поляків у Західній Україні пов’язане з хвилею польської колонізації після загарбання у ХІV ст. Галицько-Волинського князівства Польщею. З середини ХVІ ст. феодальне гноблення Польщі посилилось. Слід зауважити, що кількість польського населення все більше зростала. Але із зростаючою кількістю поляків та внаслідок асиміляційної політики польського уряду все більше українців переходили на польську мову, навіть у щоденному спілкуванні.Від 1805 року у місті почало діяти камеральне (державне, скарбове) управління. За своїм статусом Надвірна була містечком. У XVIII столітті Надвірна перебувала в повному економічному занепаді. До середини ХІХ століття у Надвірній переважало кустарне виробництво, одним із головних видів якого залишалося ремесло – кравецьке, кушнірське, швецьке, ткацьке, бондарське, гончарське, чинбарське, також надвірнянці займалися випіканням хліба, заготовлянням дерева, виробництвом металу, будівництвом, ткацтвом, шевством, кушнірством. Основною формою організації ремісників залишалися, як і раніше, цехи. Окрему групу ремісників становили столярі, дігтярі, ріпники і гонтарі.

Значну роль у житті міста відігравали представники побутових ремесел: лікарі, аптекарі, прислуга в лікарнях, лазнях, цирульники. В 1858 році в Надвірній було дві акушерки, в 1874 р. – з’явилася перша аптека.

На початку ХІХ століття ремесло (цехове) почало занепадати. Однією з найважливіших причин занепаду було виникнення фабрик та заводів, а у другій половині ХІХ століття велика фабрично – заводська промисловість повністю витіснила цехове виробництво. У 1843 році в Надвірній було споруджено фабрику хліборобських машин, яка виробляла молотарки, ручні млинки, млинки для ґуралень.

До середини ХІХ століття у Надвірній переважало кустарне виробництво, одним із головних видів якого залишалося ремесло – кравецьке, кушнірське, швецьке, ткацьке, бондарське, гончарське, чинбарське, також надвірнянці займалися випіканням хліба, заготовлянням дерева, виробництвом металу, будівництвом, ткацтвом, шевством, кушнірством. Основною формою організації ремісників залишалися, як і раніше, цехи. Окрему групу ремісників становили столярі, дігтярі, ріпники і гонтарі.

Значну роль у житті міста відігравали представники побутових ремесел: лікарі, аптекарі, прислуга в лікарнях, лазнях, цирульники. В 1858 році в Надвірній було дві акушерки, в 1874 р. – з’явилася перша аптека.

На початку ХІХ століття ремесло (цехове) почало занепадати. Однією з найважливіших причин занепаду було виникнення фабрик та заводів, а у другій половині ХІХ століття велика фабрично – заводська промисловість повністю витіснила цехове виробництво. У 1843 році в Надвірній було споруджено фабрику хліборобських машин, яка виробляла молотарки, ручні млинки, млинки для ґуралень.

Важливою сторінкою у розвитку промисловості став початок експлуатації нафтових родовищ, завдяки якому у Надвірній на початку ХХ ст. було збудовано нафтоперегінний завод.

Усі політичні зміни, які торкнули Галичину на початку ХХ ст., а також Перша світова війна, не оминули і Надвірної. Поразка українська національної революції на початку ХХ ст. ознаменувала прихід польської влади і репресії проти її учасників. Більш-менш мирне життя на теренах міста проіснувало до початку Другої світової, яка принесла із собою чергові втрати та масштабні руйнування, а також зміну режиму.

Радянський окупаційний режим проіснував на території Надвірної, як і всієї України, починаючи із 1939-го і до 1991 років. Важливе значення для тогочасної економіки мав видобуток та переробка нафти. Знаючи про запаси нафти, у 1944 році взялися за відбудову та реконструкцію нафтопереробного заводу. В дію ввели нове обладнання, відбулося будівництво нових приміщень, але з виснаженням запасів нафти в 70-х роках ХХ ст. модернізація підприємства припиняється.

Також, крім лісопереробної та нафтової промисловості у місті розвиваються й інші галузі економіки, а сааме склозавод, молокозавод, цегельний завод. На початку 70-х років ХХ ст. економічна ситуація в Надвірній різко змінилася. Все відчутніше почали проявлятися ознаки спаду виробництва. Швидко старіли основні виробничі фонди, зношувалося обладнання. Економіка міста, як і економіка всієї України, зайшли в період стагнації.

24 вересня 1989 року в Надвірній відбулося віче (біля Пнівського замку). Віче поклало початок розвиткові в Надвірній демократичного руху, відродженню національної культури.

На сучасному етапі Надвірна являється великим промисловим та культурним центром Прикарпаття.