Принципи організації позакласної роботи із зарубіжної літератури

Тема: Принципи організації позакласної роботи із зарубіжної літератури
Рубрика: Педагогіка, Методика викладання, Зарубіжна література
Вид: курсова, навчальний матеріал
Мова: українська

Кількість сторінок: 33
Ціна: 100 грн.

Замовити повний варіант роботи

Від якості, глибини та обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес суспільства. Особливо важливе значення для створення умов формування творчої активної особистості має вивчення у школі головної цінності світової культури – класичних творів зарубіжної літератури. Вивчення творів світової літератури формує активну життєву позицію учня, його естетичні погляди і смаки, емоційний світ.

Проте літературна освіта, всебічний літературний розвиток учнів не може здійснюватися за рахунок суто урочного часу, якого для зарубіжної літератури відведено дуже мало. І тут на допомогу приходить саме позакласна робота. Практика свідчить, що успіху у своїй роботі досягають, як правило, ті вчителі, які не обмежуються спілкуванням з учнями лише на уроці, а й надають належну увагу позакласним заходам, влаштовують літературні вечори, диспути, конференції, вікторини, ігри, екскурсії тощо, організовують літературні гуртки та клуби.

Актуальність теми роботи полягає в тому, що аналіз і втілення головних принципів організації позакласної роботи із зарубіжної літератури в життя дозволить визначити, яким чином необхідно сприяти у формуванні творчої особистості школяра, а також частково зможе вирішити питання якості вивчення літератури на уроках в школі. Позакласний процес – це творчий процес, оскільки будується на пізнанні внутрішнього світу учнів в умовах індивідуального підходу та добровільності, значних і систематичних творчих зусиль. Дитина у такому процесі виявляє свої кращі риси характеру, а власні почуття і бажання робить відповідними ситуації. Саме тому важливим є проаналізувати всі принципи, на основі яких здійснюється позакласна робота із зарубіжної літератури.

В сучасному суспільстві, коли розваги та комп’ютер забирають багато часу в дітей шкільного віку, викликає глибоку стурбованість те, що учні мало цікавляться класичною літературою. А якщо й читають, то – лише твори популярних жанрів, які майже не вимагають аналізу. Саме тому дослідження принципів впровадження позакласних заходів в життя учнів потребує наукового і практичного вивчення.

Метою даного дослідження є вивчення принципів організації позакласної роботи із зарубіжної літератури.

Організація роботи щодо літературної освіти учнів у школі не обмежується лише рамками уроків за відповідними державними програмами. Принаймні, не повинна обмежуватися, оскільки, переслідуючи мету виховання зацікавленого та кваліфікованого читача, не можна розраховувати на успіх, якщо зацікавленість літературою закінчується дзвоником, що сповіщає про закінчення уроку. А позакласна та позашкільна робота саме і сприяє тому, аби зняти це обмеження, сприяти поглибленню творчих здібностей та естетичних смаків учнів, їхній самостійності та підвищенню їхньої читацької культури.

Аналіз праць О. Ісаєвої, Л. Мірошниченко дозволяють стверджувати, що позакласна робота із зарубіжної літератури – це застосування системи заходів (які проводяться в позаурочний час) з певною навчально-виховною метою, завданнями і науково-методичним забезпеченням.

Безумовно, мета уроків та позакласних занять, є однаковою, проте засоби досягнення цієї мети – різні. Це передусім зумовлено принциповою відмінністю суті даних занять. Якщо перші є обов’язковими і учитель змушений долати об’єктивно примусовий характер уроків, то основним принципом позакласної роботи є добровільність.

Цікавим є те, що учителі, які не можуть байдуже ставитися до своєї професійної діяльності, врешті-решт, самостійно доходять висновку, що для досягнення бажаного високого результату тільки класно-урочної роботи є абсолютно недостатньо.

Учитель повинен забезпечувати діяльність учнів так, щоб кожен з них міг висловити свою думку, брав повноцінну участь в обговоренні твору. Науковці вважають, що нині вчителеві недостатньо володіти, хай і на високому рівні, певними вміннями професійного спілкування з учнями. Потрібне впевнене володіння цілісною технологією спілкування, його процедурою. Лише системний підхід у взаємодії вчителя і учня може стати ефективним підґрунтям для вирішення завдань літературної освіти. Тому для того, щоб навчальний матеріал був цікавим і корисним, уроки зарубіжної літератури повинні закріплюватися і поглиблюватися засобами культурно-дозвільної діяльності. Ще одним важливим аспектом позакласної роботи є те, що, будучи менш консервативним, ніж навчання за програмою, цей вид діяльності, з одного боку, заперечує методичні стереотипи, а з іншого – породжує нові підходи до викладання літератури, створює передумови для живого діалогу, одкровень, вільних пошуків істини. У певному сенсі позакласна робота стає своєрідною експериментальною лабораторією творчості учителя літератури. Так, багато з тих сучасних підходів, які сьогодні визнано інноваційними, виникли і були спочатку апробованими саме в рамках позакласної роботи.

“Позакласна робота з літератури стає не лише важливою ланкою і органічною частиною педагогічної діяльності вчителя-словесника, але й одним із методів і форм організації навчально-виховного процесу в системі компетентнісного підходу”. На позакласних заняттях учитель матиме можливість повніше розібратися в характері учня і рішучіше впливати на формування його моральних принципів, тобто особистісної компетенції.

Актуальною для позакласної роботи залишається літературна творчість учнів. Зокрема, гуртки, студії стають школою засвоєння літературних жанрів, оволодіння журналістикою, мистецтвом перекладу, а рукописні журнали, альманахи, стіннівки – зібранням перших авторських публікацій.

Не менш ефективним та придатним для позакласної роботи із зарубіжної літератури є і такий напрям, як художньо-виконавська діяльність, “яка реалізується в гуртках виразного читання, театральних студіях”.

Перевага позакласних форм у даному контексті позначається в тому, що “літературна творчість учнів організовується в більш сприятливій психологічній атмосфері, коли над усіма, до цього причетними, не тяжіє необхідність триматися рамок тих вимог, які встановлюються програмою”. Це не означає, що позакласна робота в жодний спосіб не пов’язана із навчальним процесом – навпаки, позакласна робота та уроки пов’язані між собою, і така робота має за мету збагачення, розширення та поглиблення знань учнів.

Позакласна робота з літератури вкрай необхідна як із позиції виховних завдань, так і в інтересах навчання. Тому вона повинна стати органічною ланкою навчально-виховного процесу, зокрема, і під час впровадження системи компетентнісного орієнтованого підходу в навчанні та вихованні, що стають основоположними в методиці викладання літератури.

“Позакласна робота з літератури – це універсальний засіб формування ключових і предметних компетенцій школяра”.

Позакласна робота – важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов’язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв’язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Протягом формування педагогічного досвіду на позакласних заняттях із зарубіжної літератури склалися загальні принципи організації такої позакласної роботи. Найбільш загальним принципом, що визначає специфіку занять з учнями в позаурочний час, як уже зазначалося, є добровільність у виборі форм і напрямів цих занять. Важливо, щоби будь-який вид літературних занять, в який включаються учні, мав суспільну спрямованість, щоб вони бачили, що та справа, якою вони займаються, потрібна й корисна суспільству. Дуже важлива опора на ініціативу та самодіяльність, особливо в умовах організації справ у школі, де вчителі багато чого роблять за дітей. Якщо цей принцип правильно реалізується, то будь-яка справа сприймається школярами так, начебто вона виникла з їх ініціативи.

Таким чином, у школі необхідна постійна систематична позакласна робота, різноманітні її форми та принципи. Вона повинна проводитись у взаємозв’язку з навчальною роботою, з позакласним читанням, з іншими видами мистецтв та іншими шкільними предметами, що дозволить учням співставляти, самостійно оцінювати твори, сприятиме залученню їх до читання взагалі, розвиватиме естетичні смаки школярів. Різноманітність принципів класної роботи із зарубіжної літератури дозволяє залучити до неї якомога більше школярів, сприяє вихованню естетичних смаків учнів, прилучає до книги, формує розвиненого читача.